Голодомор – це невід’ємна частина нашої національної історичної пам’яті. Наш святий обов’язок – пам’ятати про цю трагедію. І навіть не задля себе, а задля тих, хто буде жити в нашій країні після нас.
Михайло Забродський
У четверту суботу листопада кожного року в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Ця подія, навіки закарбована в спогадах мільйонів українців, допомагає сучасному поколінню молоді, якщо не зрозуміти повністю, то хоча б на один відсоток наблизити їх до того періоду, який історія нашої країни бажала б викреслити зі сторінок підручників та пам’яті людей по всьому світові, як це робили представники тогочасної влади у своїх документах.
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1932-1933 року.
Те, що відбувалося в Україні у 1932-1933 році, не знайшло жодного відображення в документах офіційних установ. Навіть саме слово «голод» заборонялося вживати в офіційних документах. Але мільйони людей, які загинули від голоду в 1933 році не можуть безслідно зникнути у часі. Про них пам’ятають їхні діти й онуки, всі, хто вижив у той страшний час. Крім того, 26 держав світу визнали голодомор актом геноциду проти українського народу. «Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…» Такою була спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року.
Ось уже 89 років щемить, тужить зранене серце, котиться пекуча сльоза скорботи у роз’ятрене тіло матері-України. Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися від того, що це було на землі. Але світ не розколовся, сонце сходить, земля обертається, як їй і належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями, ми єдині спадкоємці всього, що було.
Голодомор 1932-1933 років – це був спланований геноцид проти українського народу, проти нації, яка має свою мову, свою пісню, свої традиції. Нас хотіли знищити, нас , які мають славетний дух козацького народу, борців за волю та свободу.
Протягом тижня педагогічними працівниками закладу освіти були підготовлені та проведені виховні години на тему: «Голодомор в Україні. Незабутні сторінки історії», а 27 листопада 2021 року вихованці взяли участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку» та о 16.00 долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання, запаливши у вікні своєї рідної школи свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє.
 
 
|
