Давайте задумаємось, що відбулося в Україні в минулому столітті і що витерпів український народ на шляху до незалежності. У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше.
На передодні Дня пам’яті голодоморів в Україні, в кожному класі школи пройшли уроки пам’яті. Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.
Саме тому о 17.00 годині, в вікнах та на подвірні школи запалало понад 300 свічок пам’яті.
Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас.
Ці вогники символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих.
Це - знак нашої пам’яті.
Це – символ очищення задля нашого майбутнього.
І цей світ донесете ви самі.
Ми живемо.
Живе наш народ.
Так буде завжди.

 |